Посилювати фінансовий моніторинг під час карантину недоречно - Лупоносов О.В.
Посилювати фінансовий моніторинг під час карантину недоречно - Лупоносов О.В.
29 апреля 2020 | 00:50

В Україні змінилися вимоги до здійснення платежів і переказу коштів. 28 квітня набрав чинності закон "Про запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення" від 6 грудня 2019 року.


Грошові перекази з картки на картку відбуватимуться у звичайному режимі. Водночас, щоб переказати понад 5 тис. грн. через термінал чи касу банку знадобиться паспорт. Ідентифікація платника не потрібна при оплаті комунальних послуг, обов'язкових платежів. Також сплаті кредиту в сумі до 30 тис. грн.


Gazeta.ua запитала експертів про наслідки нововведень для українців.


Олександр Охріменко, економіст:


Українці як і раніше можуть перераховувати з картки на картку будь-які суми. Банки уже мають необхідну інформацію про клієнта. Це і паспортні дані, й ідентифікаційний код.


"Щоправда, якщо ваш платіж перевищує 400 тисяч гривень, то у банк потрібно надати документи, щоб підтвердити джерело походження цих грошей. Крім того, зміни торкнуться готівкових платежів. Якщо не хочете користуватися сучасними технологіями і перераховувати кошти з картки, а йдете до терміналу, то за раз можете переказати не більше 5 тисяч гривень. Якщо потрібно більше, йдете в касу банку і вносите готівкою необхідну суму. Обов'язково пред'являєте паспорт. Без документів цього зробити не вдасться. З іншого боку, мало хто знає, що термінали уже давно налаштовані на ліміт у 5 тисяч гривень. Людина зазвичай вносить менші суми", - пояснює економіст.


Додає, що банківську картку можуть заблокувати, якщо ви купуєте несанкціоновані ліки чи перераховуєте кошти в інтернет-казино. Але ці правила діють давно.


"Термінали уже давно налаштовані на ліміт у 5 тисяч гривень"


Олексій Лупоносов, фінансовий аналітик:


Держава хоче контролювати платіжні операції, більше 5 тис. грн. Фактично планує залізти у кишеню кожному українцю, каже аналітик.


"В усьому світі є поняття кишенькових грошей. Це кошти, які не оподатковуються і є у кожного пересічного громадянина. У деяких розвинутих країнах така сума становить $1-4 тисячі. В Україні чомусь вирішили, що ця сума має бути обмежена 5 тисячами гривень, а це $200. Це не допоможе приборкати "тіньову". Спочатку з'ясують, скільки грошей витрачають громадяни. За цими даними сформують бази, де порівнюватимуть офіційні доходи та витрати українців. Через рік питатимуть про походження коштів", - пояснює Лупоносов.


За його словами, посилювати фінансовий моніторинг під час карантину недоречно.


"Багато хто залишився без роботи та офіційного доходу. Державні банки згортають програми кредитування. Люди все частіше позичають гроші один одному. Витрачають свої заначки. Покупки роблять переважно через інтернет, бо більшість магазинів закриті. Заробітчани, які залишилися за кордоном, продовжують надсилати кошти додому. А держава хоче зайнятися подвійним оподаткуванням. Планує збирати платежі з тих грошей, за які уже все сплатили", - говорить аналітик.


"Посилювати фінансовий моніторинг під час карантину недоречно"


Андрій Новак, економіст:


Фінансова дисципліна серед громадян зросте.


"Щоправда в серйозній боротьбі з тіньовою економікою нововведення не допоможуть. Адже основна її частина – це використання офшорних схем. Звичайно, що є зарплати "в конвертах". Але, порівняно з офшорами, це мізерна частина економіки "в тіні", - каже Новак.


За словами економіста, більше будуть контролювати тих, хто зобов'язаний подавати декларацію. Наприклад, державних чиновників.


Олексій Кущ, експерт із питань економіки Інституту Growford:


Зросте контроль за ідентифікацією клієнта та ризико-орієнтованими операціями. Це переважно торкнеться публічних осіб, підприємців, які перераховують кошти через термінали.


За допомогою терміналів українці розраховуються за товари, послуги, переказують гроші на різні банківські рахунки
"Це відобразиться на "сірій" економіці, у тому числі "тіньових" розрахункам між населенням. Ми ж розуміємо, що за допомогою терміналів українці розраховуються за товари, послуги, переказують гроші на різні банківські рахунки. Таким чином влада планує знищити традиційні схеми виплати неофіційних зарплат", - пояснює економіст.


За його словами, посилення фінансового моніторингу восени відкоригує економічні криза.


"Якщо держава захоче стимулювати економічну активність, змушена буде обрати шлях фінансових послаблень. Це дозволить покращити становище самозайнятих українців", - підсумував Кущ.


З лютого 2020-го поліції, податковій, прокуратурі, Службі безпеки, Антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань спростили доступ до банківської таємниці. Більше не потрібне рішення суду, щоб отримати інформацію про рахунки підприємців і фізосіб. Достатньо направити письмовий запит у банк. Банкіри не зобов'язані попереджати власників рахунків, що їхніми грошима цікавилися.

 

 

www.ua-banker.com

Просмотров: 3818
  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
Показать комментарии (0) Скрыть комментарии Обновить
Спасибо!
Имя*:
E-mail:
Комментарий*:
Повторите изображенный на картинке код*:
Защитный код