Новина про визнання неплатоспроможним банку «Хрещатик» для багатьох громадян виявилась несподіванкою, а для вкладників банку жахливою новиною. Велика кількість фактів було прокоментовано експертами по даній події, але досі являється не зрозумілим те, за яких обставин окремі комунальні підприємства та особи перед самим введенням тимчасової адміністрації використовуючи різні схеми встигли зняти з власних рахунків чималі кошти або перевести їх до інших банків та уникнути їх втрати.

             Яким чином, інформація про банкрутство, що незабаром станеться, просочилась до окремих осіб. Чому для одних це банківська таємниця, а для інших великі можливості? Та і взагалі, коли стало зрозуміло, що «муніципальний» банк не врятувати?

             Провівши власне розслідування причини витоку інформації, та підстави швидкої втрати ліквідності банку,  виявилось що ще на початку березня цього року, було відомо, що банк врятувати не вдасться, а тому до фактичного визнання банку неплатоспроможним, яке сталося 5 квітня, дали майже місяць, вивести кошти «ти кому це дуже потрібно».

              Так от, 11.03.2016 року проводилось закрите засідання постійної комісії Київської міської ради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції, на якому обговорювалось питання докапіталізації банку «Хрещатик». Перед визнанням банку неплатоспроможним Київська міська рада збільшила кількість представників у Наглядовій раді ПАТ КБ «Хрещатик» до двох осіб. На даному засіданні була озвучена велика кількість важливих фактів, щодо фінансового стану банку «Хрещатик», насамперед те, що велика сума заборгованості ПАТ КБ «Хрещатик» накопилась внаслідок кредитування пов’язаних з акціонерами осіб, зокрема одному із кінцевих бенефіціарів ПАТ «Хрещатик» — Іванову А.,. Голова правління банку «Хрещатик»  Гриджук Д. зауважив, що кількість кредитів, узятих в банку пов’язаними особами становить близько 70% усіх наданих банком кредитів. Такі позичальники лише надають гарантійні листи – зобов’язання для НБУ, щодо повернення узятих кредитів. А мажоритарні акціонери банку готові взяти пропорційну участь в програмі капіталізації банку «Хрещатик». Також, вже комісією Київської міської ради було виявлено, що існує понад 4,5 млрд. грн. не повернутих кредитів виданих банком пов’язаним особам акціонерів банку. Як стало відомо з постанови Правління НБУ від 31.12.2015 року «Про результати діагностичного обстеження ПАТ КБ «Хрещатик»» визначено суму його докапіталізації у розмірі 4 млрд. 769 млн. грн., яка виявилась занадто великою для реального спасіння банку, а сума в розмірі 150 млн. грн., яку Київрада планувала внести до статутного капіталу банку жодним чином не поліпшила б його фінансовий стан. Очевидно, що власники вдало використовували свій вплив на керівництво банку, що відображалось на прийнятті рішень по видачі кредитів та невжитті заходів щодо їх повернення. Таким чином власники ПАТ КБ «Хрещатик» штучно, свідомо та умисно доводили свій банк до банкрутства, та все це відбувалось під наглядом представників Департаменту фінансів КМДА. Ще однією причиною банкрутства, як потім з’ясувалося, стало те, що при перевірці Фондом гарантування вкладів фізичних осіб портфелю цінних паперів банку, було виявлено, що 85% облігацій з усієї оціненої вартості 2,27 млрд. грн. виявились не забезпеченими, а їх емітенти мали усі показники фіктивності. В 91,8% випадків, компанії які випускали облігації, виявились пов’язані з банком особами. Незадовго до визнання неплатоспроможним ПАТ КБ «Хрещатик», голова правління – Д. Гриджук, зазначав, що загальний обсяг чистих активів банку складає 9,5 млрд. грн., а по оцінкам НБУ обсяг активів пов’язаних осіб – 7 млрд. грн, але на сьогоднішній день ці цифри значно відрізняються, за останньою офіційною інформацією ФГВФО оцінка активів банку становить лише 2,8 млрд. грн., різниця майже в 7 млрд. грн. Постає логічне питання, де осіли дані кошти та хто буде відповідати за такі махінації?! Все ж таки, це гроші звичайних громадян, які поплатилися за довіру до банківської системи України.

            Однією із причин банкрутства банку «Хрещатик» називають те, що власники не змогли домовитись про докапіталізацію, що тепер являється занадто сумнівною причиною, в такій ситуації вбачається умисне та цілеспрямоване доведення банку до банкрутства безпосередньо власниками

Арсен Маринушкин

www.ua-banker.com