Шановні обмануті вкладники ВАТ КБ Надра. Вас обікрали? Вас дурять? Пора діяти…
Шановні обмануті вкладники ВАТ КБ Надра. Вас обікрали? Вас дурять? Пора діяти…
10 сентября 2010 | 11:23

Мета та завдання даної статті полягає в координації зусиль направлених на відновлення цинічно порушених прав власності та відкриття кримінальної справи стосовно працівників банку Надра винних в вчиненні незаконних дій.

ВАТ КБ Надра  свідомо ігнорує чинне законодавство. НБУ та прокуратура його покривають закриваючи очі на свавілля та беззаконня. Є стара приказка – якщо хтось ходить як качка, крякає як качка, виглядає як качка – то він іє качка. Якщо ми дозволяємо поводитись з собою як з бидлом, глотаємо все як бидло, мовчимо як бидло то чим ми від бидля відрізняємось? Вважаю що ми як громадяни зобов'язані захищати свої законні права та допомогти правоохоронним органам в відновленні законності. В будь-якому разі починати варто з себе. Якщо ми неспроможні відстояти свої права та свою власність то про яке світле Європейське майбутнє можна говорити. Якщо промовчимо зараз – де гарантія, що в майбутньому нас не кинуть ще жорсткіше. Адже у "шановних" буде час щоб змінити чинне законодавство. І тоді ми опинимось в ситуації коли навіть в суді нічого довести не зможемо. Задумайтесь над цим.

Які відносини мають бути між вкладником та банком вказано у Законі про банки та банківську діяльність:  Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом  … Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг… Натомість представники ВАТ КБ «Надра» відмовляють вкладникам в праві вільно користуватися своїми грошима.

Стосовно мирових угод та пропозицій пролонгації договорів слід відмітити, що згідно чинного законодавства повторне підписання договору з ВАТ КБ  «Надра»  означає що вкладник втрачає право вимагати компенсацію від Фонду гарантування вкладів, оскільки статус ВАТ КБ  «Надра»  з постійного учасника в 2008р. змінено на тисмчасового в 2010р. Тобто, за умови підписання договору пролонгації депозиту вкладник автоматично втрачає право відшкодування своїх коштів з фонду гарантування вкладів, в випадку ліквідації банку. Все про що солодко розповідають банкіри – казочки для лохів.

Мрараторій на який посилається банк введено незаконно.

Згідно ч.3 ст.56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти НБУ підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. У відповідності до п.3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 №493/92 нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу (в т.ч. центральних органів виконавчої влади, яким є і НБУ в силу ст.2 ЗУ «Про НБУ»), набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації... . Оскільки, постанова НБУ № 452 про введення мараторію в ВАТ КБ «Надра» не була зареєстрована в установленому порядку в Мін’юсті, не відповідає вимогам законодавства, чинності вона не набула. Тому  вона не може бути застосована до цивільних правовідносин, а її реалізація та посилання на неї в банківських установах грубо порушує цивільні права громадян-вкладників. Постанова НБУ як підзаконний цивільно-правовий акт суперечить вимогам закону – Цивільному Кодексу України. На даний час немає нормативно-правових актів, відповідно до яких було б впроваджено мораторій на дострокове розірвання депозитних договорів, мараторій введено незаконно оскільки  норми ст. 1060, 1075 ЦК України не скасовані і не змінені законодавчим органом. Норми закону України «Про банки і банківську діяльність» суперечать вимогам ЦК України. Згідно зі ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний Кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. В абзаці третьому пункту 1.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №1-рп/2003 від 16 січня 2003 року, суд конституційної юрисдикції зазначив, що після Конституції України, що має найвищу юридичну силу, закони в ієрархії нормативно-правових актів посідають провідне місце. Відповідно до цього провідну роль у регулюванні відносин з дострокового повернення депозитних вкладів, має відігравати саме норма закону України, тоді як норма із підзаконного нормативного акту (постанови НБУ, уряду, президента) має застосовуватись в тій частині, в якій вона не суперечить Закону.

Відповідно до ст. 1068, 1074 та ст. 1075 ЦК України, в яких передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь який час, відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. З тих самих причин наказ мністерства юстиції України в листі від 18.09.2009 № 25-32/572 суперечить вимогам ЦК України, ст. 373 ЦПК України “Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання та Конституції України, а отже має виконуватися в частині, що не суперечить чинному законодавству, оскільки в правовій ієрархії є підзаконним актом.  Звертаю Вашу увагу що на офіційному сайті  ВАТ КБ «Надра» міститься інформація про продовження мараторію з посиланням саме на пастанову № 452, що є також порушенням відповідачем ст. 15 Закону України “Про захист прав споживача”. Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Своїми діями ВАТ КБ Надра порушив також вимоги ст.ст. 629 та 1060 Цивільного Кодексу України, пункт 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року №516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577). Така діяльність підпадає під ст. 365 кримінального кодексу - Перевищений влади або службових повноважень. Представники ВАТ КБ «Надра» відмовляють вкладникам в праві вільно користуватися своїми грошима, свідомо ігнорують чинне законодавство, ставлять внутрішньо-банківські розпорядження  тимчасового адміністратора вище за Закони, Кодекси та Конституцію України. Згідно ст.. 59 закону України про банки та банківську діяльність арешт на майно (депозит) може бути накладений тільки судом. Ні договором ні жодним законом банк свої дії не обгрунтовує, оскільки діючі закони такого права йому не надають. Постанови Національного банку України та Кабінету Міністрів сили закону не мають і не можуть скасовувати права, надані Конституцією, Цивільним Кодексом і законами України, та не можуть застосовуватись у разі їх невідповідності вимогам закону  – очевидно що мають  місце дії передбачені ст. 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом  зловживання службовим становищем, ст.192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, ст. 364. Зловживання владою або службовим становищем, ст.365. Перевищений влади або службових повноважень кримінального кодексу України. Відповідно до ст. 2 закону України про банки та банківську діяльністьвкладник є клієнтом банку, а не його кредитором. В ст..85 закону України про банки та банківську діяльність чітко сказано що мароторій вводиться на задоволення вимог кредиторів. В договорі банківського вкладу (депозиту) ніякої інформації про те, що вкладник є кредитором ВАТ КБ «Надра» не міститься. В новій редакції  ст..85 закону України про банки та банківську діяльність сказано про те, що мараторій вводиться на строк 3 місяці. Фактично він введений на 6 + 6 = 12 місяців, що суперечить чинному законодавству, крім того представники ВАТ КБ «Надра» подаючи текст постанови про введення мараторію скоротили його таким чином, що абзац "крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів)"  просто вилучили з тексту, що суттєво викривлює та спотворює зміст. Дані дії підпадають під ст. 190 Шахрайство, ст. 225 Обман покупців та замовників, ст. 366 Службове підроблення. , кримінального одексу України.    

 

Працівники ВАТ КБ  «Надра» свідомо проігнорували та невиконали наказ №100 тимчасового адміністратора Жуковської В.Б, тобто халатно віднеслися до виконнання службових обов'язків, тим самим унеможлививши зняття коштів. Вчиненя таких дій підпадає під ст. 367 кримінального кодексу України "Службова недбалість". Представники ВАТ КБ «Надра» мають штатних юристів, а отже чітко усвідомлюючи, що введення мараторію суперечить чинному законодавству, продовжують виконувати незаконні рішення. Після закінчення дії мараторію свідомо ігнорують звернення вкладників, чинне законодавство та рішення суду – що доводить вчинення дій  передбачених ст. 41 кримінального кодексу. Крім того як відомо із статті 60 Конституції України: "Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність".

ВАТ КБ «Надра» знаючи про рішення суду та провадження заходів щодо його примусового виконання перевели кошти з депозитних на поточні рахунки без письмової згоди вкладників. Цим банк тепер аргументує те, що на депозитні кошти перестали нараховувати відсотки. (ст.  362. Кримінального Кодексу України. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка  має право доступу до неї.)

Дії ВАТ КБ Надра своїми діями не тільки порушують чинне законодавство, а й завдають вкладникам збитків. Велика кількість вкладників довела незаконність дій НБУ та ВАТ КБ Надра в судах і добилася розірвання договорів незважаючи на запроваджений мараторій. Відсутність в ВАТ КБ "Надра" законних підстав для відсрочки чи розстрочки виконання рішення суду багатьма з обдурених вкладників доведено в судах. Разом з тим грошове забов'язання залишається в силі, оскільки саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не належить до передбачених законом підстав припинення зобов'язання, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, а тому не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання боргу з урахуванням сум передбачених ст.625 ЦК. (ВСУ Колегія суддів Судової Палати у цивільних справах.Ухвала від 12.03.2009р). Згідно ст.1074 ЦК обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на рахунку допускається тільки за рішенням суду. Відповідно до ст.59 закону України про банки та банківську діяльність арешт на майно (депозит) може бути накладений тільки судом. Ні договором ні жодним законом боржник свої дії не обгрунтовує, оскільки діючі закони такого права йому не надають. Вклад, зроблений згідно договору строкового банківського вкладу, є приватною власністю. Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст.1060 ЦК - за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника.Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Згідно ст.629 ЦК - договір є обов'язковим для виконання сторонами. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані(ст.22Конституції), Конституційні права не можуть бути обмежені (ст.64 Конституції). ВАТ КБ "Надра" без відповідної правової підстави заволодів нашими коштами, позбавивши нас права власності. Відповідно до ст.319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч.2ст.193 ГК кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ч.3 ст.5 ГК суб'єкти господарювання повинні здійснювати свою діяльність додержуючись вимог законодавства. Згідно ст.13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Згідно ст.387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст.400 ЦК недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна. Відповідно до ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Згідно ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, передати майно, надати послугу, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 ЦК, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст.509 ЦК). Таким чином, з огляду на ч.1 ст.509 ЦК  та зміст Договору, останній є зобов'язанням. Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.525 ЦК є недопустимою одностороння відмова від зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК особа зобов'язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, а тому сума внеску разом з сумою нарахованих за користування ним відсотків може бути стягнута з Відповідача у судовому порядку відповідно до ч.1 ст.16 ЦК. Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК). Ці підстави зазначені у ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК). Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. Банк не виконав зобов'язання, гроші не повернув, відсотки не нараховує,  тому зобов'язання чинне і ми від своїх вимог не відмовляємося. Відповідно до ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. З огляду на те, що ВАТ КБ "Надра" не повернув  у визначені Договором строки суму внеску та не сплатив суму нарахованих за користування ним відсотків, то Відповідач порушив умови Договору, оскільки такий його обов'язок був договором передбачений. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно  ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками також є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).  Через дії ВАТ КБ  «Надра» маємо  упущену вигоду, оскільки розмістивши кошти в іншому банку за рік отримли б відсотки порядка 12% - 14%річних. Таким чином, в силу ст.625 ЦК, з Відповідача має бути стягнуто суму рівну розміру процентів встановлених Договором (річних) від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції від суми боргу за весь час прострочення.  Статтею 1070 ЦК України встановлено, що за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Отже боржник має сплатити відсотки за користування нашими коштами (упущена вигода). Оскільки стягнення відбувається в гривні, то слід просити суд стягнути з боржника суму рівну індексу інфляції за період прострочення.

З моменту вступу в законну силу рішення суду минуло досить багато часу.. Відповідно до ст.178 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка водночас є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання (ч.1 ст.179 ЦК). Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми невиконаного зобов'язання (його частини) за кожний день прострочення передбачено ст. 14 ЗУ "Про захист прав споживачів". На цих же позиціях стоїть і арбітражна судова практика, наприклад, п.9 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29 квітня 1994p. Відповідно до ст.203 ЦК обсяг збитків,  які підлягають відшкодуванню, складають витрати, зроблені кредитором внаслідок невиконання або неналежного виконання боржником  зобов'язання,  а також не одержані доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. Зазначений принцип застосовується щодо всіх випадків порушення зобов'язання.  При цьому сплата неустойки  (штрафу, пені) і відшкодування збитків, завданих неналежним  виконанням зобов'язання, не звільняють боржника від  виконання  зобов'язання  в  натурі (ст.207 ЦК України, п.1 ст.31 ЗУ "Про підприємства в Україні"). Облікова ставка НБУ встановлювалася в межах: 10,25 (з 12.08.09), 9,5 (з 8.06.10), 8,5 (8.07.10), 7,75 (з 10.08.10). Вирахувавши відсоток що припадає на 1 день відповідного проміжку  і домноживши на кількість днів в цьому проміжку, додавши та домноживши на 2 одержимо 16,6%. Разом з тим пеня не повинна перевищувати подвійну облікову ставку НБУ(16,6% ). Керуючись принципом розумності вважаю за спреведливе встановити розмір пені рівний 16,4 % від суми боргу.

Варто подати в Надра заяву про оплату рахунка фактури, або ініціювати переказ з свого поточного рахунка на скажімо свій зарплатний рахунок розміщений в іншому банку. Скоріше за все ВАТ КБ Надра проігнорує ці вимоги. Тоді відповідно до ст.1068, 1091 ЦК банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, що регулюється ст.2, 224, 225 ГК, ст.8,20,21,22,27,30,32 ЗУ "Про платіжні системи", Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків"(Постанова НБУ від 12.11.2003р.№492), Інструкцією про міжбанківський безготівковий переказ грошових коштів в Україні (Постанова НБУ від 16.08.2006р. №320).Згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст.1073 ЦК в разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки. Статтею 32.2 ЗУ "Про платіжні системи" встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. З моменту ініцінування переказу варто почикати близько 90 діб. Тоді розмір пені за прострочений платіж рівний  9 % від суми.

Неварто забувати про стягнення відшкодувань за нанесену банком моральну шкоду. Факт душевних страждань, втрат немайнового характеру (п.2 ч.2 ст.23 ЦК, п.3 постанови Пленуму ВСУ) та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням і стражданнями (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК); Згідно з вказаними нормами, підлягають до задоволення і інші позовні вимоги про стягнення збитків, в тому числі і моральних. Згідно ст.611 ЦК одним з правових наслідків порушення зобов'язання є відшкодування моральної шкоди. Відповідно до положень Конституції, зокрема ст.32,56,62 фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їхніх прав. Обов’язковими вимогами при визначенні розміру відшкодування є вимоги розумності та справедливості. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, Верховний Суд рекомендує судам враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 31.03. 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди». Згідно ч.3 ст.23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань… . Згідно ст.23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав (ч.1), моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.2 ч.2). Під моральною шкодою Пленум ВСУ розуміє втрати немайнового характеру, до яких можуть належати будь-які негативні наслідки (п.3 постанови від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди"). Як випливає з роз'яснень Пленуму ВСУ моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми. В ст. 1167 ЦК сказано - Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Пленум ВСУ в постанові № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи…", прямо вказав суддям, що вони повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини та рішення Європейського Суду з прав людини як джерело права (п.2). Це ж випливає з ст.17 ЗУ „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини". Пленум прямо вказав, що вибачення не може бути способом відновлення порушеного права (п. 26). Адже це категорія моралі, а не права. Суд не може зобов’язати перед кимсь вибачитись, так само як і когось поважати, а когось полюбити. Європейський суд з прав людини з питань невиконання рішень національних судів зазначив що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Виносячи рішення з констатацією порушення у зв’язку з невиконанням рішень національних судів, винесених на користь заявників, суд зобов’язує державу виплатити заявникам суми, присуджені їм за цими рішеннями, а також відшкодувати нематеріальну шкоду. Остання полягає у грошовій компенсації за тривалість виконання. Відповідач повинен відшкодувати вкладнику нанесену моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації. Методика розрахунку моральної шкоди розроблена українськими психологами С.М.Антоськом та О.М.Кокуном передбачає грошові еквіваленти моральної шкоди за кожен день таких страждань порядка 120 грн. за 1 день, загалом 51120 грн. Професором А.М. Ерделевським визначений термін – презюмована моральна шкода, тобто шкода, яку відчуває "середньостатистична", "звичайна" людина, що "нормально" реагує на вчинюване щодо неї правопорушення. По суті, презюмована шкода відображає в собі оцінку спільноти на певний вид правопорушення. Вчений визначає розмір цієї шкоди у відносних одиницях (1 відносна одиниця складає 720 мінімальних заробітних плат). Згідно викладок Ерделевського за відсутності прямого умислу в завданні матеріальної шкоди моральна шкода складає 0,25 від презюмованої моральної шкоди. За таких обставин сума моральних збитків сягає 100 000 гривень. Згідно ст.22. ЗУ "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, очевидно, що загальна сума буде порядка 7242 грн. Мною наведено основні методики, які застосовуються при розгляді таких справ. В своїх розрахунках деякі спеціалісти виходять з того, що оплачено має бути близько 48 грн за добу, а тому загальна сума складає 20448 грн. Керуючись принципом розумності та справедливості суму моральної шкоди зменшуємо до 15 гривень за добу.  В постанові №9 від 1.11.96р. пленуму ВСУ "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" сказано: Конституція має найвищу  юридичну  силу,  а  її  норми  є нормами  прямої  дії.  Це зобов'язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України. Пленум ВСУ дає судам такі роз'яснення:  Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина  є  безпосередньо  діючими. Вони визначають цілі і зміст законів  та інших  нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади. Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу… Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу…. підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Звернути  увагу  судів  на  те,  що  згідно  з  ч.2 ст.57 Конституції  є нечинними,  а отже,  не можуть застосовуватись ті закони та інші нормативно-правові  акти, що визначають  права  і обов'язки   громадян,  які не доведені  до  відома  населення  у встановленому законом порядку. Це означає,  що судове рішення  не може  грунтуватись  на неоприлюднених  нормативно-правових  актах такого змісту. Вирішуючи спори, що  випливають  із  права  приватної власності  громадян,  суди  повинні  виходити  з  положень ст.41 Конституції про те,  що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. … Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції  судові  рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на  всій її території усіма без винятку… У разі невиконання судових рішень суди мають піддавати винних у цьому осіб встановленій законом відповідальності.

На даний час ВАТ КБ  «Надра» порушено права вкладників гарантовані Конституцією та іншими законами, а саме: ст.3, 13, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 41, 57, 60, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 4, 13, 319, 525, 526, 610, 629, 651, 1058, 1060, 1068, 1074, 1075 Цивільного кодексу України, cт.14 Цивільно Процесуального кодексу України,ст. 5, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 55, 58, 59, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст.ст. 10, 15, 18 Закону України “Про захист прав споживача”, ст.ст. 2, 4, 8, 19, 48, 49, 50, 55 Закону України “Про власність”, ст.20,  21,22, 32 закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні  та пункти  3.4.5 і 4.5 Договору  строкового банківського вкладу. Дії працівників банку Надра з невиконання судового рішення тягнуть за собою відповідальність згідно Кримінального Кодексу, а саме ст.41. Виконаня наказу або розпорядження, ст.190. Шахрайство, ст191. Привласнення, розтрата майна або за володіння ним шляхом  зловживання службовим становищем, ст.356. Самоправство, ст.362. Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно- обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, ст.364. Зловживання владою або службовим становищем, ст.365. Перевищений влади або службових повноважень, ст.366. Службове підробления, ст.367. Службова недбалість, ст.382. Невиконання судового рішення

 

Мною частково використані матеріали які збиралися з різних інтернет видань, частково матеріали з судових процесів які я виграв проти ВАТ КБ Надра та чинне законодавство України.

 

 

 

 

www.ua-banker.com

Статьи, размещаемые в данном проекте, перепечатываются из других источников без купюр и изменений. Ответственность за достоверность материалов проект не несет. Редакция проекта и Лупоносов А.В. могут не разделять точку зрения автора данных публикаций.

 

 

www.ua-banker.com

Просмотров: 3188
  1. 1
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5
Показать комментарии (7) Скрыть комментарии Обновить
Спасибо!
Имя*:
E-mail:
Комментарий*:
Повторите изображенный на картинке код*:
Защитный код